| МНН | Еналаприл та діуретики |
| Форма випуску | Таблетки |
| Дозування | 10 мг/12,5 мг; 10 мг/25 мг |
| Група | Інгібітор АПФ у комбінації з діуретиками |
| Показання за МКХ‑10 | I10, I11, I12, I13, I50, N18 |
| Хто виписує | Терапевт, Кардіолог, Нефролог |
Комбінація інгібітора АПФ (еналаприл) та діуретика — найчастіше гідрохлортіазиду (фіксована комбінація), рідше індапаміду або петльових діуретиків (нефіксовано). Використовується для лікування артеріальної гіпертензії, особливо коли монотерапія ІАПФ не забезпечує контроль АТ. Одна з базових стартових схем, що підсилює антигіпертензивний ефект та зменшує варіабельність АТ.
Хто має право виписувати
- Лікар-Терапевт: I10–I13 (контроль АТ, електролітів, функції нирок, перехід на потрійні комбінації (ІАПФ + АК + діуретик) за потреби)
- Лікар-Кардіолог: I10–I13, I50 (нефіксовані комбінації з петльовими діуретиками для контролю застою)
- Лікар-Нефролог: I12, I13, N18 (контроль АТ, нефропротекція через ІАПФ)
Основні застереження
Гіперкаліємія (еналаприл) — особливо при ХХН.
Гіпонатріємія, гіпокаліємія (тіазидні діуретики).
Погіршення функції нирок при надмірній діурезі або двосторонньому стенозі ниркових артерій.
Сухий кашель (еналаприл — класовий ефект ІАПФ).
Гіпотензія, ортостатичні реакції.
Вагітність — строго протипоказано (ІАПФ викликає тератогенність).
Обережно при подагрі (тіазиди піднімають сечову кислоту).
