| МНН | Лізиноприл та Гідрохлортіазид |
| Форма випуску | Таблетки |
| Дозування | 10 мг/12,5 мг; 20мг/12,5мг |
| Група | Фіксована комбінація інгібітора АПФ (лізиноприл) та тіазидного діуретика (гідрохлортіазид) |
| Показання за МКХ‑10 | I10, I11, I12, I13, I50, N18 |
| Хто виписує | Терапевт, Кардіолог, Нефролог |
Використовується для лікування артеріальної гіпертензії, особливо коли монотерапія ІАПФ не забезпечує контроль АТ. Базова стартова комбінація, що підсилює антигіпертензивний ефект та зменшує варіабельність АТ.
Хто має право виписувати
- Лікар-Терапевт: I10–I13 (контроль АТ, електролітів, функції нирок, ескалація до потрійних комбінацій (ІАПФ + АК + діуретик))
- Лікар-Кардіолог: I10–I13, I50 (нефіксовані комбінації з петльовими діуретиками для контролю застою)
- Лікар-Нефролог: I12, I13, N18 (нефропротекція через ІАПФ + контроль АТ через діуретик)
Основні застереження
Гіперкаліємія (лізиноприл) — особливо при ХХН.
Гіпонатріємія, гіпокаліємія (гідрохлортіазид).
Сухий кашель — класовий ефект ІАПФ.
Погіршення функції нирок при надмірній діурезі або стенозі ниркових артерій.
Гіпотензія, ортостатичні реакції.
Вагітність — строго протипоказано (ІАПФ викликає тератогенність).
Обережно при подагрі (тіазиди піднімають сечову кислоту).
