| МНН | Інсулін глюлізин |
| Форма випуску | Розчин для ін'єкцій |
| Дозування | 100 МО/мл |
| Група | Швидкодіючий аналог людського інсуліну |
| Показання за МКХ‑10 | E10, E11, E13, E14 |
| Хто виписує | Ендокринолог |
Прандіальний або болюсний інсулін. Використовується для лікування цукрового діабету 1-го та 2-го типу як інсулін навколо прийомів їжі, у складі базис-болюсних схем та інсулінових помп. Один із стандартних швидкодіючих аналогів (поруч з аспартом, лізпро) для точного контролю постпрандіальної глікемії.
Хто має право виписувати
- Лікар-Ендокринолог: E10 (базис-болюсна інсулінотерапія, інсулінові помпи), E11 (інтенсифікація терапії: додавання болюсного інсуліну до базального або пероральних препаратів), E13, E14
Основні застереження
Гіпоглікемія — основний ризик (особливо при пропуску їжі, надмірній дозі, фізичному навантаженні).
Обережно при нирковій та печінковій недостатності (потреба в інсуліні може змінюватися).
Необхідна корекція дози при зміні режиму харчування, фізичної активності, супутньої терапії.
Ризик ліпогіпертрофії при ін’єкціях в одну й ту саму ділянку (потрібна ротація місць ін’єкцій).
